Публікації

Показано дописи з квітень, 2020

дії при сильних вітрах

Зображення
Рекомендовані дії при сильних вітрах You are here: Синоптики відносять сильні вітри, шквали та смерчі до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього вдається оголосити штормове попередження. Фактори небезпеки: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях. Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження: Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну во

Якщо стався вибух!

Зображення
Якщо вибух стався У разі вибуху (спрацювання вибухового пристрою) необхідно: - негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (№ 102), аварійно-рятувальні (№ 101) та медичні (№ 103) служби; - у разі можливості та за наявності необхідних знань і навичок надати першу медичну допомогу постраждалим; - якщо вибух стався у приміщенні – обов'язково відкрити вікна і двері для провітрювання, оскільки продукти вибуху містять отруйні та шкідливі компоненти; - дочекатись прибуття представників правоохоронних органів (аварійно-рятувальних служб) та у подальшому діяти за їх вказівками. Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно: - масажувати її для підтримання циркуляції крові; - намагатись перебувати якомога довше при свідомості (читайте вірші, співайте пісні тощо); - подавати сигнали всіма доступними засобами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях та металевих предметах тощо). Слід пам'ятати, що одразу після повідомлення про вибух авар

Розведення багать!

Зображення
Розведення багаття. Види багать Однією з причин виникнення пожеж в екосистемах є відпочинок на природі, під час якого люди влаштовують пікніки. Важливим елементом такого відпочинку є розпалювання вогнища. У суху та вітряну погоду, таке багаття може швидко стати неконтрольованим й стати причиною пожежі Заборонено розпалювати багаття у лісових,  паркових зонах, дворах житлових  будинків, на дитячих майданчиках і тим паче на балконах. Також не можна розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, і викидати незагашене вугілля.   В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні можна зменшувати ці відстані до 5 м, за умови наявності спеціально обладнаного вогнища, а також «вигородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями на максимальну висоту можливого полум’я». Забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню. Місця для розведення багать треба утримувати очищеними до верхнього

Якщо ви заблукали в лісі!

Зображення
Пам'ятка для тих, хто заблукав у лісі Якщо ви заблукали, то можете розраховувати тільки на себе. Пропонуємо кілька корисних порад, що потрібно робити в цій ситуації. Щорічно в ЗМІ з'являється інформація про людей (частіше всього дітей), які заблукали в лісі, і про їх пошуки. Як правило, люди, які вирушають у ліс по гриби чи на прогулянку, не беруть із собою карту і компас. Якщо вони заблукають, то можуть розраховувати тільки на себе. Пропонуємо кілька корисних порад, що потрібно робити в цій ситуації : • Перш за все - не піддаватися паніці і не починати бігати, заплутуючись ще більше. • Постаратися зорієнтуватися і визначити, з якого боку ви до нього увійшли. У цьому може допомогти положення сонця; якщо сонця немає, постарайтеся визначити сторони світу по мурашнику і моху. Найчастіше мурашники розташовуються біля дерев з південної сторони, а у самого мурашника південна сторона більш полога. Зазвичай мох і лишайник ростуть на стовбурі дерева з північної сторони

Увага! Лептоспіроз - реальна небезпека!

Зображення
Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання, спільне для людини та тварин. Збудником лептоспірозу є бактерії лептоспіри, які присутні в організмі багатьох видів диких та домашніх тварин. Найбільшим резервуаром лептоспірозу в природі є гризуни (пацюки, миші, полівки, ондатри тощо), серед свійських тварин – велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки. В світі на сьогодні захворювання тварин і людини викликають близько 250 сероварів лептоспір, об’єднаних у 26 серогруп. В Україні лептоспіроз спричинюють збудники 17 серогруп. Найбільш розповсюджені серогрупи Icterohaemorrhagiae, Grippotyphosa, Hebdomadis, Sejro, Mini, Canicola, Pomonа, Tarassovi, Bratislava, Cynopteri. Розмножуючись в організмі тварин, лептоспіри із сечею виділяються у зовнішнє середовище, забруднюючі його та створюючи постійні вогнища лептоспірозу . В природі такі вогнища формують дикі гризуни в непроточних водоймах – болотистій місцевості, навколо озер, річок. Тому лептоспіроз називають природно-вогнищевим

Захворювання, що передаються статевим шляхом.

Зображення
ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ  — клінічно неоднорідні хвороби, об’єднані за епідеміологічною ознакою. Цей термін рекомендований ВООЗ у 1982 р. замість терміну «венеричні хвороби» (див.  Венеричні хвороби ). Нині відомо більше 20 збудників ЗПСШ. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється понад 330 млн пацієнтів з ВЧ тяжких ускладнень (еректильна дисфункція, безпліддя, патологія вагітності, пологів і новонароджених, висока дитяча смертність та ін.). Класифікацію З.п.с.ш. подано у таблиці. Необхідно зауважити, що для таких захворювань, як, напр. фтиріаз, короста, гепатит В, лямбліоз, амебіаз поряд зі звичайними шляхами передачі можна виокремити і статевий контакт. Контингент хворих нерідко інфікований не одним, а різними збудниками (мікст-інфекції). Їх лікування неможливе без точної лабораторної діагностики, оскільки вибір засобу лікування визначається видом збудника. Лікувальна тактика повинна плануватися з урахуванням того, що можливе одночасне інфікування пацієнта